рознарядка
РОЗНАРЯДКА, и, ж. 1. Плановий розподіл кого-, чого-небудь; // Документ, що містить розпорядження про такий розподіл. - МТС одержує ці машини по рознарядці, безкоштовно (Автом., Щастя.., 1959, 87); - Є рознарядка губернського комітету незаможних селян. - Невже на хліб? - здивувався Полікарп (Стельмах, II, 1962, 361).
2. Документ, розпорядження про виконання яких-небудь робіт. У.. конторі колгоспу журиться над рознарядкою завтрашньої праці голова Василь Петрюк з бригадирами (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рознарядка | рознарядки |
Родовий | рознарядки | рознарядок |
Давальний | рознарядці | рознарядкам |
Знахідний | рознарядку | рознарядки |
Орудний | рознарядкою | рознарядками |
Місцевий | на/у рознарядці | на/у рознарядках |
Кличний | рознарядко | рознарядки |