розпльовувати
РОЗПЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Плюючи, викидати з рота слину. - Прокляті! щоб ви.. не мали поради в своїх дітях! - шептав він.. і розпльовував слину на всі боки (Мирний, І, 1954, 14); // Випльовувати що-небудь разом із слиною. Як таку рибу їсти, то тільки хліб розпльовувати (Чуб., І, 1872, 238).
2. перен., розм. Виявляти зневагу, презирство до кого-небудь. - Отак його [чоловіка] й держи коло себе. Де ласкою, а де й гнівом. Та не будь дуже солодкою, бо розлиже. І гіркою не будь, бо розплює (Кучер, Трудна любов, 1950, 417).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпльовую | розпльовуємо |
2 особа | розпльовуєш | розпльовуєте |
3 особа | розпльовує | розпльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпльовуватиму | розпльовуватимемо |
2 особа | розпльовуватимеш | розпльовуватимете |
3 особа | розпльовуватиме | розпльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпльовував | розпльовували |
Жіночий рід | розпльовувала | |
Середній рід | розпльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпльовуймо | |
2 особа | розпльовуй | розпльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпльовуючи | |
Минулий час | розпльовувавши |