розпорядництво
РОЗПОРЯДНИЦТВО, -а, с. Умовна назва розпорядливих, командних методів управління, заснованих на наказах, розпорядженнях керівників, розпорядників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпорядництво | |
Родовий | розпорядництва | |
Давальний | розпорядництву | |
Знахідний | розпорядництво | |
Орудний | розпорядництвом | |
Місцевий | на/у розпорядництві | |
Кличний | розпорядництво |