розсаджений
РОЗСАДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсадити. Стефко, сидячи на грубім корені, як який король, видавав накази і обділював розсаджену довкола дітвору рівно покраяними шматочками брукви (Фр., VI, 1951, 148); Розкинулись широкими гілками Поважні дерева, розсаджені рядами (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсаджений | розсаджена | розсаджене | розсаджені |
Родовий | розсадженого | розсадженої | розсадженого | розсаджених |
Давальний | розсадженому | розсадженій | розсадженому | розсадженим |
Знахідний | розсаджений, розсадженого | розсаджену | розсаджене | розсаджені, розсаджених |
Орудний | розсадженим | розсадженою | розсадженим | розсадженими |
Місцевий | на/у розсадженому, розсадженім | на/у розсадженій | на/у розсадженому, розсадженім | на/у розсаджених |