розтлумачений
РОЗТЛУМАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтлумачити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розтлумачений | розтлумачена | розтлумачене | розтлумачені |
Родовий | розтлумаченого | розтлумаченої | розтлумаченого | розтлумачених |
Давальний | розтлумаченому | розтлумаченій | розтлумаченому | розтлумаченим |
Знахідний | розтлумачений, розтлумаченого | розтлумачену | розтлумачене | розтлумачені, розтлумачених |
Орудний | розтлумаченим | розтлумаченою | розтлумаченим | розтлумаченими |
Місцевий | на/у розтлумаченому, розтлумаченім | на/у розтлумаченій | на/у розтлумаченому, розтлумаченім | на/у розтлумачених |