розтятий
РОЗТЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтяти; // у знач. прикм. Гардеробниця тітка Настя, підкасана вище колін, у мокрих гумових чоботях з розтятими халявами, стояла над відром з величезним віхтем (Хор., Місто.., 1962, 6); [Яким:] Може, .. Демченка в лісі знайдено з розтятою головою... (Гр., II, 1963, 547).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розтятий | розтята | розтяте | розтяті |
Родовий | розтятого | розтятої | розтятого | розтятих |
Давальний | розтятому | розтятій | розтятому | розтятим |
Знахідний | розтятий, розтятого | розтяту | розтяте | розтяті, розтятих |
Орудний | розтятим | розтятою | розтятим | розтятими |
Місцевий | на/у розтятому, розтятім | на/у розтятій | на/у розтятому, розтятім | на/у розтятих |