розтісувати
РОЗТІСУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. Обтісуючи, обрубуючи і т. ін. стовбур дерева, виготовляти з нього тес. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш, Підніме спалену землю блискучий її леміш, Ти вивернеш першу скибу, замісиш перший заміс, І склитимеш вікна в школі, й на крокви розтешеш ліс (Перв., II, 1958, 16); // Вирубувати або розширювати отвір у чому-небудь (у дерев'яній стіні, у віконних прорізах і т. ін.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтісую | розтісуємо |
2 особа | розтісуєш | розтісуєте |
3 особа | розтісує | розтісують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтісуватиму | розтісуватимемо |
2 особа | розтісуватимеш | розтісуватимете |
3 особа | розтісуватиме | розтісуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розтісував | розтісували |
Жіночий рід | розтісувала | |
Середній рід | розтісувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтісуймо | |
2 особа | розтісуй | розтісуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розтісуючи | |
Минулий час | розтісувавши |