розумність
РОЗУМНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розумний. Розумність антропоїдів вони [буржуазні вчені] вбачали в тому, що діяльність і поведінка цих мавп відповідають умовам їхнього пристосування до навколишнього середовища (Наука.., 5, 1958, 35); - Ти повинен знати, що я вірю в твою розумність і не боюся за тебе (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 85); Він не бачив ніякої розумності у всьому тому, що робилося на світі (Гр., II, 1963, 89); - Чи схоче ж вона поділяти з ним таке життя? Чи зрозуміє потребу і розумність такого життя? (Фр., III, 1950, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розумність | розумності |
Родовий | розумності, розумности | розумностей |
Давальний | розумності | розумностям |
Знахідний | розумність | розумності |
Орудний | розумністю | розумностями |
Місцевий | на/у розумності | на/у розумностях |
Кличний | розумносте | розумності |