розігнаний
РОЗІГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розігнати. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375); Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку (Гончар, III, 1959, 159); 8 липня [1906 р.] І дума, що проіснувала два з половиною місяця, була розігнана (Іст. УРСР, І, 1953, 619).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розігнаний | розігнана | розігнане | розігнані |
Родовий | розігнаного | розігнаної | розігнаного | розігнаних |
Давальний | розігнаному | розігнаній | розігнаному | розігнаним |
Знахідний | розігнаний, розігнаного | розігнану | розігнане | розігнані, розігнаних |
Орудний | розігнаним | розігнаною | розігнаним | розігнаними |
Місцевий | на/у розігнаному, розігнанім | на/у розігнаній | на/у розігнаному, розігнанім | на/у розігнаних |