розідраний
РОЗІДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розідрати. Сорочка на йому розідрана од коміра аж до пояса (Н.-Лев., III, 1956, 275); У Прохора була розідрана щока (Шиян, Баланда, 1957, 47); *Образно. Навіть не хочеться думати про постріли, вибухи мін і бомб, розідране небо і понівечені дерева (Загреб., Шепіт, 1966, 52); // розідрано, безос. присудк. сл. В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей [на весіллі].. Вже було розідрано кільки [кілька] суконь на паннах, вже не одна гірлянда на голові потерлась на потерть - як хтось покликав музик у велику надвірню хату (Н.-Лев., І, 1956, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розідраний | розідрана | розідране | розідрані |
Родовий | розідраного | розідраної | розідраного | розідраних |
Давальний | розідраному | розідраній | розідраному | розідраним |
Знахідний | розідраний, розідраного | розідрану | розідране | розідрані, розідраних |
Орудний | розідраним | розідраною | розідраним | розідраними |
Місцевий | на/у розідраному, розідранім | на/у розідраній | на/у розідраному, розідранім | на/у розідраних |