чебрець
ЧЕБРЕЦЬ, ю, ч. (Thymus L.). Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині. Швидко заросла могила травою та чебрецем (Н.-Лев., І, 1956, 111); Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами (Лікар. рослини.., 1958, 117); На всю хату запахло польовими квітами - ромашкою та чебрецем (Чорн., Визвол. земля, 1959, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чебрець | чебреці |
Родовий | чебрецю | чебреців |
Давальний | чебрецеві, чебрецю | чебрецям |
Знахідний | чебрець | чебреці |
Орудний | чебрецем | чебрецями |
Місцевий | на/у чебреці | на/у чебрецях |
Кличний | чебрецю | чебреці |