чеканка
ЧЕКАНКА, и, ж. 1. Виготовлення монет, медальйонів та ін. карбуванням. На Русі монети власної чеканки з'явилися у Х столітті (Веч. Київ, 30.ХI 1966, 4).
2. с. г. Дія за знач. чеканити 3. Чеканку, тобто видалення верхівок зелених пагонів [винограду], провадять у першій половині червня (Колг. енц., I, 1956, 172).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чеканка | чеканки |
Родовий | чеканки | чеканок |
Давальний | чеканці | чеканкам |
Знахідний | чеканку | чеканки |
Орудний | чеканкою | чеканками |
Місцевий | на/у чеканці | на/у чеканках |
Кличний | чеканко | чеканки |