четвер
ЧЕТВЕР, рга, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Вовчок, І, 1955, 47); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга, адже там моє перше "Свет и тени" (Коцюб., III, 1956, 170); // Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, який улаштовують у цей день. Цього разу свій традиційний літературний "четвер" письменники Сімферополя провели у затишному гірському містечку, що має назву Старий Крим (Літ. Укр., 3.I 1964, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | четвер | четверги |
Родовий | четверга | четвергів |
Давальний | четвергові, четвергу | четвергам |
Знахідний | четвер | четверги |
Орудний | четвергом | четвергами |
Місцевий | на/у четвергу | на/у четвергах |
Кличний | четвергу | четверги |