чиншовий
ЧИНШОВИЙ, а, е, іст. Прикм. до чинш. Чиншові прибутки; // За який сплачується чинш. Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві - двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Смолич, Мир.., 1958, 18); // Який платив за користування державною або поміщицькою землею чинш. Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (Стельмах, І, 1962, 422).
^ Чиншові селяни - особисто вільні безземельні селяни в країнах Європи (XIV-XVI ст.), які платили за користування державними та поміщицькими землями чинш.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чиншовий | чиншова | чиншове | чиншові |
Родовий | чиншового | чиншової | чиншового | чиншових |
Давальний | чиншовому | чиншовій | чиншовому | чиншовим |
Знахідний | чиншовий, чиншового | чиншову | чиншове | чиншові, чиншових |
Орудний | чиншовим | чиншовою | чиншовим | чиншовими |
Місцевий | на/у чиншовому, чиншовім | на/у чиншовій | на/у чиншовому, чиншовім | на/у чиншових |