чудій
ЧУДІЙ, ія, ч., розм. Те саме, що дивак. [Смола:] От чудій. На, на твої протоколи (Мик., І, 1957, 129); - Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал,- каже господар, оглядаючись на зв'язкового (Ю. Янов., І, 1954, 195);- Мені треба квартиру, - сказав головний інженер.. - От чудій,- зітхнув директор (Загреб., Спека, 1961, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чудій | чудії |
Родовий | чудія | чудіїв |
Давальний | чудієві, чудію | чудіям |
Знахідний | чудія | чудіїв |
Орудний | чудієм | чудіями |
Місцевий | на/у чудії | на/у чудіях |
Кличний | чудію | чудії |