дезорганізований
ДЕЗОРГАНІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорганізувати; // у знач. прикм. Дезорганізована, розбита армія скотилася з Карпат до Новоселиці (Кач., II, 1958, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дезорганізований | дезорганізована | дезорганізоване | дезорганізовані |
Родовий | дезорганізованого | дезорганізованої | дезорганізованого | дезорганізованих |
Давальний | дезорганізованому | дезорганізованій | дезорганізованому | дезорганізованим |
Знахідний | дезорганізований, дезорганізованого | дезорганізовану | дезорганізоване | дезорганізовані, дезорганізованих |
Орудний | дезорганізованим | дезорганізованою | дезорганізованим | дезорганізованими |
Місцевий | на/у дезорганізованому, дезорганізованім | на/у дезорганізованій | на/у дезорганізованому, дезорганізованім | на/у дезорганізованих |