письменництво
ПИСЬМЕННИЦТВО, а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (Собко, П'єси, 1958, 220); Збирачі й дослідники фольклору - О. Кольберг, В. Шухевич, В. Гнатюк та інші - відзначають одну із рис характеру гуцулів - їх нахил, пристрасть до письменництва (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | письменництво | письменництва |
Родовий | письменництва | письменництв |
Давальний | письменництву | письменництвам |
Знахідний | письменництво | письменництва |
Орудний | письменництвом | письменництвами |
Місцевий | на/у письменництві | на/у письменництвах |
Кличний | письменництво | письменництва |