поколисати
ПОКОЛИСАТИ, поколишу, поколишеш і рідко поколисаю, поколисаєш, док., перех. Колисати якийсь час. Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу (Фр., IV, 1950, 429); - Мені ж ось інколи, душі козацькій, дитя поколисати хочеться: але ж ні жінки, ні дитинки, - і я стинаю голови врагам... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 251).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишу | поколишемо |
2 особа | поколишеш | поколишете |
3 особа | поколише | поколишуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколисав | поколисали |
Жіночий рід | поколисала | |
Середній рід | поколисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишімо | |
2 особа | поколиши | поколишіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколисавши |