арнаути
АРНАУТИ, -ів, мн. (одн. арнаут, -а, ч.; арнаутка, -и, ж.). 1. Субетнічна група албанців, що виділилася з власне албанського етносу між 1300 – 1600 роками під час так званих балканських міграцій, які були викликаниі нашестям хрестоносців, ослабленням Візантійської імперії і вторгненням турків. 2. Майбутні бузькі козаки; у їх складі були різні народи: молдавани, волохи, українці, некрасівці і болгари, що мешкали у Туреччині.
арнаут
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арнаут | арнаути |
Родовий | арнаута | арнаутів |
Давальний | арнаутові, арнауту | арнаутам |
Знахідний | арнаута | арнаутів |
Орудний | арнаутом | арнаутами |
Місцевий | на/у арнауті, арнаутові | на/у арнаутах |
Кличний | арнауте | арнаути |