адже
АДЖЕ1, част. 1. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. - Хіба мій батько панський був? Адже він москаль!- каже, здивувавшись. Чіпка (Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивна, владно устаєм (Тич., І, 1946, 195).
2. у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. - Чи ти підеш туди? - Адже ж! (Сл. Гр.).
АДЖЕ2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Коцюб., II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Л. Укр., V, 1956, 126).