волиняни
ВОЛИНЯНИ, ян, мн. (одн. волинянин, а, ч. ; волинянка, и, ж. ). 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті. У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Іст. УРСР, І, 1953, 41).
2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими. прийняли бій з лютим ворогом (Рад. Укр., 21.V 1959, 4).
волинянин
ВОЛИНЯНИН див. волиняни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волинянин | волиняни |
Родовий | волинянина | волинян |
Давальний | волинянинові, волинянину | волинянам |
Знахідний | волинянина | волинян |
Орудний | волинянином | волинянами |
Місцевий | на/у волинянині, волинянинові | на/у волинянах |
Кличний | волинянине | волиняни |