вишня
ВИШНЯ, і, ж. 1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Вовчок, І, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Тер., Ужинок, 1946, 14); * У порівн. - З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Н.-Лев., II, 1956, 266).
2. Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою - плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Фр., II, 1950, 322); Вишні були аж чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Собко, Шлях.., 1948, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вишня | вишні |
Родовий | вишні | вишень |
Давальний | вишні | вишням |
Знахідний | вишню | вишні |
Орудний | вишнею | вишнями |
Місцевий | на/у вишні | на/у вишнях |
Кличний | вишне | вишні |
вишній
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вишній | вишня | вишнє | вишні |
Родовий | вишнього | вишньої | вишнього | вишніх |
Давальний | вишньому | вишній | вишньому | вишнім |
Знахідний | вишній, вишнього | вишню | вишнє | вишні, вишніх |
Орудний | вишнім | вишньою | вишнім | вишніми |
Місцевий | на/у вишньому, вишнім | на/у вишній | на/у вишньому, вишнім | на/у вишніх |