закарпатці
ЗАКАРПАТЦІ, ів, мн. (одн. закарпатець, тця, ч.). Жителі Закарпаття. - Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку - не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (Хижняк, Невгамовна, 1961, 128); А скільки хорошого запозичили наші сусіди у закарпатців! Угорці уважно вивчають досвід передових тваринників і механізаторів (Рад. Укр., 8.IX 1962, 3).
закарпатець
ЗАКАРПАТЕЦЬ див. закарпатці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закарпатець | закарпатці |
Родовий | закарпатця | закарпатців |
Давальний | закарпатцеві, закарпатцю | закарпатцям |
Знахідний | закарпатця | закарпатців |
Орудний | закарпатцем | закарпатцями |
Місцевий | на/у закарпатці, закарпатцеві | на/у закарпатцях |
Кличний | закарпатцю | закарпатці |