зябра
ЗЯБРА, бер, мн. (одн. зябра, и, ж. ). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихає зябрами - ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоол., 1957, 38); Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (Ле, Наливайко, 1957, 8).
@ За зябра брати (взяти, схопити і т. ін. ) кого - примушувати кого-небудь виконати, зробити щось. А ти з характером, за зябра береш (Збан., Малин. дзвін, 1958, 53).