здирати
ЗДИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗІДРАТИ і ЗДЕРТИ, здеру, здереш; мин. ч. зідрав, рала, ло і здер, ла, ло; наказ. сп. здери; док., перех. 1. Відділяти, знімати верхній шар чого-небудь. Рубали [мисливці] гострими ножами забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (Трубл., І, 1955, 147); Перед ним мовчки поставили чавунчик холодної картоплі.. Ковтав ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Збан., Сеспель, 1961, 310).
2. Віддирати, відривати що-небудь прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. Здирала [ковалиха] з поламаних меблів шовк жовтий, червоний, блискучий (Коцюб., II, 1955, 89); Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень глей (Сос., І, 1957, 344); Написа не так-то легко було здерти, він був добре приклеєний до стовпа (Турч., Зорі.., 1950, 16); // Зривати, знімати що-небудь повішене, одягнене, взуте і т. ін. Його повнолиця дружина, ніби туго набитий мішок, стояла на лаві і здирала з стін образи (Панч, II, 1956, 91); Мелашка розлютувалась за своїх дітей, як вовчиця, кинулася до Мотрі й трохи не здерла з неї очіпка (Н.-Лев., II, 1956, 379); - Дитину вбив [фашист] і одежу здер... Це страшно, -глухо сказав Вихор і похилив голову (Кучер, Чорноморці, 1956, 344).
3. також без додатка, розм. Брати за що-небудь дуже високу плату. Хто ж вас, дівчатка, привітає? Хто пустить на ніч? Чи без сну Й без хліба вам отут стояти?.. Або здеруть тяжку ціну... (Стар., Вибр., 1959, 7); З нагоди «визволення», селян примусили «викупати» їх власні землі, причому здерли вдвоє і втроє вище від дійсної ціни на землю (Ленін, 17, 1949, 90); // діал. Пригнічувати, визискувати кого-небудь. Його боліло те, що ті владики держали своїх підданих, своїх одновірців, чи православних, чи уніатів, так само, як і польські шляхтичі, і так сало здирали та поневіряли їх (Фр., XVI, 1955, 425); По білих пролісках я йшла з тобою, і тямлю, як казав ти: - Втихне плач, і вбогих не здиратиме багач (У. Кравч., Вибр., 1958, 102).
@ Здирати (зідрати, здерти) шкуру (три шкури, десяту шкуру) див. шкура. Такий, що здере з [живого й] мертвого - про спритного хабарника. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (Крон., І, 1958, 134); Хтось вивів Мар'яна в сіни і тихцем сказав: - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Стельмах, І, 1962, 171).
4. тільки док. Очистити зерно від лузги. Просо, що зібрали, на пшоно зідрали (Швець, Неспок. літо, 1959, 62).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здираю | здираємо |
2 особа | здираєш | здираєте |
3 особа | здирає | здирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здиратиму | здиратимемо |
2 особа | здиратимеш | здиратимете |
3 особа | здиратиме | здиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здирав | здирали |
Жіночий рід | здирала | |
Середній рід | здирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здираймо | |
2 особа | здирай | здирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здираючи | |
Минулий час | здиравши |