каріатиди
КАРІАТИДИ, тид, мн. (одн. каріатида, и, ж. ), архт. Вертикальні підпори, що мають вигляд жіночих постатей. [Д. Жуан:] Сяя постать була мов буйна хвиля, а тепера подібна до тії [тієї] каріатиди, що держить на собі тягар камінний (Л. Укр., III, 1952, 387); В неї миловидне обличчя, гарна шия і плечі. Але вона велика дівчина, схожа чимось на античну каріатиду (Довж., Зач. Десна, 1957, 514).
каріатида
КАРІАТИДА див. каріатиди.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каріатида | каріатиди |
Родовий | каріатиди | каріатид |
Давальний | каріатиді | каріатидам |
Знахідний | каріатиду | каріатиди |
Орудний | каріатидою | каріатидами |
Місцевий | на/у каріатиді | на/у каріатидах |
Кличний | каріатидо | каріатиди |