карлінгс
КАРЛІНГС, -а, ч., мор. Поздовжня підпалубна балка судна, що підтримує бімси й забезпечує разом з іншим набором палубного перекриття його міцність при дії поперечного навантаження й стійкість при загальному вигині судна; опорами для нього служать поперечні перегородки корпуса, поперечні комінгси люків і пілерси.