кармеліт
КАРМЕЛІТ, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, ..Встає народу чесний син І держить волі щит (Рильський, II, 1960, 162); Осоромлений і розлючений залишав Любовицький козацький табір В Клітинцях, у кляшторі босих кармелітів, посол спинився на ніч (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 555).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кармеліт | кармеліти |
Родовий | кармеліта | кармелітів |
Давальний | кармелітові, кармеліту | кармелітам |
Знахідний | кармеліта | кармелітів |
Орудний | кармелітом | кармелітами |
Місцевий | на/у кармеліті, кармелітові | на/у кармелітах |
Кличний | кармеліте | кармеліти |