клаузоне
КЛАУЗОНЕ, невідм., с.мішане мурування візантійських споруд, коли червоні цеглини обрамовували блоки світлого каменя, внаслідок чого створювався перетинчастий візерунок; термін використовують також для визначення засобів у мистецтві кольорової емалі по металу, в Китаї – по фарфору, в середньовічній Європі – паяного вітража.