ковзани
КОВЗАНИ, ів, мн. (одн. ковзан, а, ч. ). Вузькі сталеві полозки, які прикріплюють до взуття для ковзання по льоду. Літає малий Микита на ковзанах, як птах (Вас., II, 1959, 120); Роботи хоч завались. Один на всю школу.. Тому ковзана.. полагодити, тому черенка до ножа (Головко, II, 1957, 214); Закінчилися змагання на першість світу серед жінок у швидкісному бігу на ковзанах (Рад. Укр., 14.II 1961, 4).
ковзан
КОВЗАН див. ковзани.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковзан | ковзани |
Родовий | ковзана | ковзанів |
Давальний | ковзанові, ковзану | ковзанам |
Знахідний | ковзан | ковзани |
Орудний | ковзаном | ковзанами |
Місцевий | на/у ковзані | на/у ковзанах |
Кличний | ковзане | ковзани |