кут
КУТ, а, ч. 1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки; // Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. В небі пролітали журавлів спрямовуючи вістря кутів на південь, Закарпаття, Дунай... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 155).
Кут зору див. зір; Під кутом - утворюючи по відношенню до чого-небудь таку фігуру. Дорога враз повернула, зламавшись майже під прямим кутом (Смолич, І, 1958, 44); - Дивіться, під яким кутом ця траншея стояла до нас... (Гончар, III, 1959, 62); Дві сірувато-зелені скелі стояли під кутом одна до одної (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 136).
@ Згладжувати (згладити) гострі кути - не братися за розв'язання складних питань. Партія вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (Рад. Укр., 9.II 1957, 1); Обминати гострі кути - уникати принципової постановки питання. - Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: «Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, не псувати настрій начальству, обминати гострі кути...» (Рибак, Час.., 1960, 764).
2. Те саме, що куток 1. З тяжким стогоном кинулася [Марина] в кут хати й затулила вуха (Кобр., Вибр., 1954, 168); Мати задержала зошит у руках і, усівши спокійно в кут старенької софи, гляділа мовчки на.. обличчя сина (Коб., II, 1956, 304).
Із кута в кут ходити (тинятися і т. ін. ) - те саме, що Із кутка в куток ходити (тинятися і т. ін. ) (див. куток). Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 218).
3. розм. Те саме, що куток 2. [Предслава:] Ми жебраки. Нещасні, без кута, без кусня хліба! (Фр., IX, 1952, 206); // Частина житлового приміщення (будинку, квартири чи кімнати), призначена для кого-, чого-небудь. Пан Адам молотив на току, пані Констанція не вилазила з свого кута (Коцюб., II, 1955, 248); Його донька була за куховарку в господаря, і старий мав із нею кут у кухні (Досв., Вибр., 1959, 15); Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав служити завідувачеві лабораторій кабінетом (Шовк., Інженери, 1948, 13).
4. чого, який. Частина якої-небудь території, місцевості. В найдальшім куті острова висока гора шпилем подралась до неба (Стор., І, 1957, 398); Як тільки з далекого кута села.. розлягалось його глухе дудніння, вона вискакувала надвір (Коцюб., II, 1955, 30); Сходяться надвечір дівчата з верхнього кута по воду (Тудор. Народження, 1941, 4).
@ Загнати (завести) в [тісний, глухий] кут - поставити в безвихідне становище. І няньчину всю рать розбили,- Скалічили, розпотрошили І всіх в тісний загнали кут (Котл., І, 1952, 183); Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Еллан, II, 1958, 122); Інтерпеляція білогвардійців була, очевидно, колективна і розрахована на те, щоб загнати нас у глухий кут (Кулик, Записки консула, 1958, 174); Заходити (зайти) в [глухий] кут - потрапляти в безвихідне становище.- Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (Кол., Терен.., 1959, 339).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кут | кути |
Родовий | кута | кутів |
Давальний | кутові, куту | кутам |
Знахідний | кут | кути |
Орудний | кутом | кутами |
Місцевий | на/у куті | на/у кутах |
Кличний | куте | кути |
кутий
КУТИЙ1, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до кути. Видзвонює кінь копитами, сталлю кутими та підбитими (Голов., Близьке.., 1948, 113); Я бачу шаблю, сріблом куту (Забашта, Вибр., 1958, 99); * Образно. Але знайшлись і куті з криці груди, З яких біда кресала лиш вогонь (Стар., Вибр., 1959, 19).
КУТИЙ2, а, е. 1. Зробл. із металу куванням (див. кування1). Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли (Шевч., II, 1953, 332); Паші кулі й шаблі куті ворога сікли (Гонч., Вибр., 1959, 179); * Образно. І куте слово теж не зле-бо В горнилі душ нести сюди (Мал., Листи.., 1961, 17).
@ Куте срібло - не лите срібло. Па низьких круглих столах з бронзи і кутого срібла стояли десятки холодних і гарячих страв (Тулуб, Людолови, II, 1957, 244).
2. Оббитий листами металу (про двері). В Копичинцях, браття, стріляють людей За те, що.. в арешт ся наперли, Немовбито всі ми без кутих дверей, Без замків рабами не вмерли (Фр., XI, 1952, 392); Роман намацав у півтемряві важкі, куті двері і з силою рвонув їх (Гончар, III, 1959, 144).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кутий | кута | куте | куті |
Родовий | кутого | кутої | кутого | кутих |
Давальний | кутому | кутій | кутому | кутим |
Знахідний | кутий, кутого | куту | куте | куті, кутих |
Орудний | кутим | кутою | кутим | кутими |
Місцевий | на/у кутому, кутім | на/у кутій | на/у кутому, кутім | на/у кутих |
кутя
КУТЯ, і, ж., етн. 1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Шевч., І, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примі вками і обрядами по старому звичаю, з діду хом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Фр., VIII, 1952, 100); - Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Тулуб, Людолови, І, 1957, 334).
Багата кутя - переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Н.-Лев., II, 1956, 377); Голодна кутя - переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (К.-Карий, II, 1960, 154).
@ Передавати (передати) куті меду - переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду - І от зайшла в них жвава суперечка (Рильський, III, 1961, 172).
2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Кв.-Осн., II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Ковінька, Кутя... 1960, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кутя | куті |
Родовий | куті | куть |
Давальний | куті | кутям |
Знахідний | кутю | куті |
Орудний | кутею | кутями |
Місцевий | на/у куті | на/у кутях |
Кличний | куте | куті |