лежачий
ЛЕЖАЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до лежати 1. Люди ждали. Без найменшого руху, .. затопивши палаючий зір у лежачу долі відьму (Коцюб., І, 1955, 277); Я лежу довго, спокійно, майже забуваю про свого недалеко мене так само неповорушно лежачого сусіда (Коцюб., III, 1956, 153).
2. у знач. прикм . Який перебуває в горизонтальному положенні, лежить. Я чув, як серце радісно кричить, Щоб ворога лежачого не бить. А розум говорив мені спокійно: Затям, що завжди гадина лежить (Павл., Бистрина, 1959, 245); Під лежачий камінь вода не тече (Укр.. присл.., 1955, 85); // у знач. ім. лежачий, чого, ч .; лежача, чої, ж. Той, хто лежить (у 1 знач.) Тимко звівся і.. став пробиратися до дверей, переступаючи через ноги лежачих (Тют., Вир, 1960, 19); // Який проходить у лежанні. "Обломов" І. Гончарова весь зітканий із подробиць лежачого життя його героя (Талант.., 1958, 67).
@Лежача робота - робота, яка не потребує зусиль, напруження сил. - О, чули? Вже дорвався ковалів син до лежачої роботи!.. (Вол., Місячне срібло, 1961, 188); Лежачий хліб - те саме, що Лежаний хліб (див. лежання). - Роботи не боюсь: треба жити, то треба й робити.. Нема ніде хліба лежачого (Вовчок, І, 1955, 15).
3. у знач. прикм . Який лежить у постелі, не може ходити (про хворого). - Адже я, милі мої, як собі не кажіть, а лежачий хворий - намагається жартувати зблідлий зв'язковий (Ю. Янов., І, 1954, 170); - Але ж як він увійшов? Він же був лежачий хворий! - здивувалась медсестра (Довж., І, 1958, 321).
4. у знач. прикм . Який не використовується. Якби він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лежачий | лежача | лежаче | лежачі |
Родовий | лежачого | лежачої | лежачого | лежачих |
Давальний | лежачому | лежачій | лежачому | лежачим |
Знахідний | лежачий, лежачого | лежачу | лежаче | лежачі, лежачих |
Орудний | лежачим | лежачою | лежачим | лежачими |
Місцевий | на/у лежачому, лежачім | на/у лежачій | на/у лежачому, лежачім | на/у лежачих |