мушкет
МУШКЕТ, а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Гр., II, 1963, 541); Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (Панч, Гомон. Україна, 1954, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мушкет | мушкети |
Родовий | мушкета | мушкетів |
Давальний | мушкетові, мушкету | мушкетам |
Знахідний | мушкет | мушкети |
Орудний | мушкетом | мушкетами |
Місцевий | на/у мушкеті | на/у мушкетах |
Кличний | мушкете | мушкети |