непотрібно
НЕПОТРІБНО, присудк. сл. Немає потреби, необхідності. - От завжди так, - не слухаєшся, бігаєш, куди непотрібно (Л. Укр., III, 1952, 635); Я хутко відігнав від себе думку теж дременути в ті темні суточки, бо тепер це було майже непотрібно (Досв., Вибр., 1959, 140); Розмовляти так було непотрібно й чудно (Ю. Янов., II, 1958, 91).