ноженята
НОЖЕНЯТА, нят, мн. (одн. ноженя, няти, с .). Зменш.-пестл. до ноги (див. нога 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч., II, 1963, 346); Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 48); На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (Шпак, Вибр., 1952, 68).
ноженя
НОЖЕНЯ див. ноженята.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ноженя | ноженята |
Родовий | ноженяти | ноженят |
Давальний | ноженяті | ноженятам |
Знахідний | ноженя | ноженята |
Орудний | ноженям | ноженятами |
Місцевий | на/у ноженяті | на/у ноженятах |
Кличний | ноженя | ноженята |