обмежництво
ОБМЕЖНИЦТВО, а, с., розм., рідко. Дотримування застарілих виробничих норм, обмеженого використання виробничих можливостей, вузький підхід до справи і т. ін. В критиці психології Галушки, як психології обмежництва і косності, ми бачимо відбиття того ж таки ідейно-естетичного ідеалу, який стверджувався письменником позитивними образами його п 'єси "Платон Кречет" (Талант.., 1958, 37).