одно
ОДНО див. один.
ОДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову один у 1 знач., напр.: одноатомний, одновухий, одноденний; у 4 знач., напр.: однодумець, однокашник; у 5 знач., напр.: одноголосний, одностайність.
один
ОДИН, одного, ч.; ОДНА, однієї і одної, ж.; ОДНО і ОДНЕ, одного, с. (мн. одні, одних), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців - страх як багато. Один, два, три... десять, ціла жменя, ціла купа... (Коцюб., І, 1955, 206); В цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (Стельмах, II, 1962, 97); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Бажан, Вибр., 1940, 109); // у знач. ім. один, одного, ч.; одна, однієї, і одної, ж.; одно і одне, одного, с.; мн. одні, одних. Окрема істота або предмет із сукупності подібних. Двоє кукало, а одно полетіло (Номис, 1864, № 13788); Послали одного з табору по воду, бо вже пора була і каші варити (Кв.-Осн., II, 1956, 10).
Не один - декілька, багато. О. Хведор був веселий, реготун. Не один повіт знав о. Хведора; його знала навіть уся губернія (Н.-Лев., І, 1956, 116); Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля (Довж., І, 1958, 388); Ні один - ніхто, ніщо з усіх; жоден. Роман мовчав. Він був тихий на вдачу .. і дуже несміливий: ніколи він не зачіпав ні однієї дівчини ні словами, ні жартами (Н.-Лев., VI, 1966, 304); Росив дощ, і від цього ніч ще гірше темніла.. А в селі ні одного світла (Ірчан, II, 1958, 85); Один-два; Один-другий - уживається при називанні неточної, приблизної кількості; декілька. Все казало, що удар одна-друга негода - і вона, як зламана, зігнеться (Мирний, IV, 1955, 114); Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Л. Укр., II, 1951, 82); Один на один: а) з ким-небудь на самоті, без свідків; віч-на-віч, сам на сам. Так піду я в поля неозорі Із піснями один на один (Мал., Запов. джерело, 1959, 71); б) без чиєї-небудь участі, допомоги, без чужого втручання. Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє, хоч і кипить не один серцем на Павла, - Артем і сам упорається (Головко, II, 1957, 419).
@ Одна нога тут, [а] друга там див. нога; Одним вухом чути (слухати і т. ін. ) - те саме, що Краєм вуха чути (почути і т. ін. ) (див. край1). [Остюк:] Чув я одним вухом, що і ви у нього коники купували (Корн., II, 1955, 104); Одним духом: а) відразу, без перерви. Брат одним духом вихилив молоко (Дім., І будуть люди, 1964, 271); б) дуже швидко, вмить. [Кряж:] Світлано, сходи до Матвія. Скажи, хай зараз запряже коней в гарбу і одним духом їде сюди! (Зар., Антеї, 1962, 206); Одним оком подивитися (глянути і т. ін. ) див. око1; Стояти однією (одною) ногою в могилі (у труні і т. ін. ) див. нога; [Усі] до одного - всі без винятку. Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята (Шевч., II, 1963, 121); І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (Довж., І, 1958, 257); [Усі] як один (одна): а) одностайно, дружно. Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (Головко, II, 1957, 313); Вперше в бухгалтерії контори "Міськенерго" разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (Логв., Давні рани, 1961, 120); б) те саме, що [Усі] до одного. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Л. Укр., І, 1951, 231); Ці [бійці] - як один - в новому обмундируванні, з чистими незасмаленими казанками за плечима (Гончар, III, 1959, 171).
2. у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній. Один я на світі без роду, і доля - Стеблина-билина на чужому полі (Шевч., І, 1963, 88); Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі ганяє. А я один. Сумна пора. Не видно їй ні дна, ні краю (Сос., І, 1957, 147); Ясногорська подумала раптом, що може отак закам 'яніти, як стоїть. Закам 'яніє справді, реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно, одна серед цього пустельного степу (Гончар, ІІІ, 1959, 184); // у знач. ім. один, одного, ч. Те саме, що одинак 1, 2. - Припустимо, що Танюшкіна капіталістична кузня не зломить... Але що значить один могутній коваль Танюшкін? Один же в полі не воїн (Бурл., Напередодні, 1956, 75).
Один одинцем - зовсім самотній. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (Гончар, III, 1959, 365); То диво, а не дуб. Один одинцем стоїть на узгір 'ї, міцно уп 'явся могутнім корінням у піщану землю (Збан., Сеспель, 1961, 434); Один одним; Один-єдиний; Один-однісінький; діал. Один-одніський; Одним один; Одним однісінький: а) лише один; єдиний. Стає млосно, йде обертом голова.. В голові одна-одина думка: тільки б не впасти! (Хижняк, Тамара, 1959, 257); Є такі люди, яких можна описати одним-єдиним словом (Загреб., Спека, 1961, 20); Над Трахтемировим високо На кручі.. Стоїть одним одна хатина... (Шевч., II, 1963, 42); У заможного козака Кабанця була одним одна дочка Мотря (Мирний, І, 1949, 185); - Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного-однісінького кохала у всьому світі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 279); Бездонне склепіння ясно-голубого.. неба увінчало нежарке сонце й одним однісінька пухка хмарина (Ю. Янов., Мир, 1956, 199); Чи лиш одно-одніське слово: "зрада", лиш слово "зрада" у душі лишилось?.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 50); б) зовсім самотній. Один-однісінький, бувало, Сидить [Івась] собі у бур 'яні Та клепку теше (Шевч., II, 1953, 319); Один як палець див. палець; Один як перст див. перст; Сам один див. сам.
3. у знач. прикм., з частками тільки, лише і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається при виділенні з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.). Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (Котл., І, 1952, 253); Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається (Мирний, І, 1949, 391); Одна була розвага в баби. Як тільки забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (Коцюб., II, 1955, 273); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Степан Васильович, посміхаючись одними очима, відповів йому: - І тут нам не по дорозі (Стельмах, І, 1962, 19); // у знач. ім. одно (одне), одного, с. Тільки те (це); єдине. Про себе одне знала [Катря], що не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (Головко, II, 1957, 191).
4. у знач. займ. вказ. Той самий. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці (Мирний, І, 1949, 149); Старалася [Маруся] запевнити себе, що біжить в одному напрямі.., але внутрішній голос казав, що.. вона, може, десять разів уже міняла напрям (Хотк., II, 1966, 271); - От ми й зустрілися, - кажу я, а наче зовсім недавно ми з вами жили в одній кімнаті (Ю. Янов., II, 1958, 39); // Однаковий, тотожний. - Коли б я був одної з вами думки, я б зараз кинув службу, - вмішався Рудик (Коцюб., І, 1955, 201); Ім 'я їй - Ната. Олег одних із нею літ (Сос., II, 1958, 457); // у знач. ім. одно (одне), одного, с. Те саме. Чи їде, чи ходить, - на одно виходить (Укр.. присл.., 1955, 196); Обоє.. одного хотять, одне люблять (Кв.-Осн., II, 1956, 307).
@ В один голос див. голос; В один гуж тягти - діяти заодно. Свідків усіх добрано таких, що вони в один гуж тягли (Гр., II, 1963, 417); В одно: а) дружно, одностайно. Після спектаклю всі товпились коло неї, вітали її, руки стискували, і всі в одно впевняли, що у неї - талант (Вас., II, 1959, 94); б) настирливо, вперто. - Я її [жінку] не люблю, - твердив він [Гнат] в одно (Коцюб., І, 1955, 34); - Додому - скиглили [якути] в одно, але втікати - не посміли (Л. Укр., І, 1951, 407); в) однаково. Не в одно бреше (Номис, 1864, № 6965); В одну дудку грати див. дудка; В одну душу див. душа; В одну мить див. мить; В одну шкуру див. шкура; Все одно див. весь1; [За] одним заходом див. захід2; За одним рипом див. рип; Один і той же; Один і той самий - такий самий, той самий; однаковий. Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (Коцюб., І, 1955, 395); Павло Гречаний всю зиму не злазив із печі, .. і всю зиму йому снився один і той же сон (Тют., Вир, 1964, 507); Один чорт див. чорт; Одне (одно) і те ж; Одне (одно) і (й) те саме - те саме; однакове. Влада і народ у нас - одне і те ж (Козл., Відродження.., 1950, 87); - До Лісовського треба піти. Він добре знає Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (Стельмах, І, 1962, 439); Одним миром мазані див. миро; Одного поля ягода див. ягода; Ставити (поставити) на одну дошку див. дошка; Стригти (постригти) [всіх] під одну гребінку див. гребінка.
5. у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний. Ми воля єдина, Ми сила одна - Радянська Країна, Труда сторона (Рильський, Орл. сім'я, 1955, 40); Народи всі - одна сім 'я (Сос., І, 1957, 431).
6. у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина.. і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою (Н.-Лев., II, 1956, 262); І сумно, сумно з них один дививсь на мене... (Сос., І, 1957, 442); Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут (Гончар, Тронка, 1963, 220).
7. у знач. прикм. Перший серед названих. З вікон низеньких сільських хат блискає світло.. Чоловіки: одні - чоботи латають, другі - рукавиці плетуть, треті - що інше... (Мирний, І, 1949,327); По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці (Тич., І, 1957, 34).
Один [від] одного (другого), з вищим ступенем прикм. - уживається при зіставленні, порівнянні значної кількості подібних людей, предметів, явищ і т. ін. Перед очима Химиними просувалися картини одна одної сумніші (Коцюб., І, 1955, 94); Пейзажі змінювалися по долинах, сопках і узгір 'ях легендарного Примор 'я, один від другого глухіший і таємничіший (Довж., І, 1958, 104); Один в один: а) уживається при вказуванні на однакові (перев. добрі) якості кого-, чого-небудь. Це була ставрида. Одна в одну, зеленоспинна, сріблобока, ротата (Збан., Мор. чайка, 1959, 127); Параскіца, побачивши стільки добірного, золотавого зерна, сплеснула долонями: - Боже мій! Яке зерно, одне в одне... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 216); б) дуже близько між собою; впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (Десняк, Опов., 1951, 30); Один за одним; рідко Один за другим; Один по одному; рідко Один по другому - уживається при вказуванні на черговість, ритмічність або послідовність у протіканні чого-небудь. Під нами шаланди, розпустивши паруси,.. одна за одною відриваються від берега (Ю. Янов., II, 1958, 45); Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба - цинга, один за одним почали випадати зуби (З глибин душі, 1959, 10); Співак перший сплигнув на землю, построїв трактори в ряд і махнув рукою - глушити мотори. Один по одному мотори затихли (Головко, І, 1957, 406); А слізочки закапали одна по другій швиденько (Вовчок, І, 1955, 293); Один з-перед (перед, поперед) одного - не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (Панч, На калин. мості, 1965, 71); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Мирний, І, 1949, 377); Видно було, що діти довго.. чекали гостей і тепер одне поперед одного хотіли чимось прислужитись офіцерам (Гончар, III, 1959, 91); Один одного; рідко Один другого; Один одному; рідко Один другому і т. ін. - взаємно (про кожного з двох). Поранені виходили з бою, підтримуючи один одного (Довж., І, 1958, 290); Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала (Мирний, І, 1949, 385); Мій боже милий, як-то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці (Шевч., II, 1963, 321); Один побіля одного; Один повз один - дуже близько між собою; впритул; Одне до одного - уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. небажаного, неприємного. Одно до одного - й журба Христина ширшала, вищала, глибшала... (Мирний, І, 1949, 296).
8. у знач. займ. вказ. Саме цей, такий, а не інший (уживається при протиставленні). В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти і часом переважало одне почуття, часом друге (Коцюб., І, 1955, 215); [Сторчак:] Я люблю тебе, а ти... [Мар'яна:] Я живу одним життям, ти - іншим. Ти ненавидиш те, що люблю я... (Зар., Антеї, 1961, 30); Це просто чудо якесь з чоловіком тут робиться. Внизу під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі... (Гончар, III, 1959, 103).
9. у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь. Пішла я на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку (Вовчок, І, 1955, 86); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., І, 1951, 279).
Одної (однієї) весни (осені, зими) - якось навесні (восени, взимку). Одної весни вийшли ми рано з дому, пристали в Кумицях, як і звичайно, на третій день увечері (Вовчок, І, 1955, 38); Одного дня (ранку, вечора) - якось удень (вранці, увечері). Одного сонячного дня корабель чує далекі гарматні постріли (Ю. Янов., II, 1958, 80); Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка (Хотк., І, 1966, 123); Одного разу - якось, колись. Одного разу, коли Каленик Романович стояв біля горна і розмовляв з учнями про ковальські справи, Рубін раптом додумався: "От візьму терпужок, всуну у вогонь.." (Сенч., Опов., 1959, 4); Що за один - хто такий; що за людина. - Що ти за один? - питаю закостенілого товариша (Фр., II, 1950, 341); Ці люди сподобалися Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (Панч, Синів.., 1959, 107); Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (Коз., Блискавка, 1962, 145).
10. у знач. присл., одно. Весь час; постійно, безперервно. Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне, одно постогнує (Коцюб., І, 1955, 303); Сонце під обід - і так пече, що й Лиска.. умокріла вся, й півник одно роззявляє дзьоба, одно роззявляє - нічим дихати (Вирган, В розп. літа, 1959, 269).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | один | одна | одне, одно | одні |
Родовий | одного | однієї, одної | одного | одних |
Давальний | одному | одній | одному | одним |
Знахідний | один | одну | одне | одні |
Орудний | одним | однією, одною | одним | одними |
Місцевий | на/у одному, однім | на/у одній | на/у одному, однім | на/у одних |
§ 70. Відмінювання кількісних числівників (п. 1): один, одного, одного, одного, одному, одному, одному, одним, однім, одна, однієї, одної, одній, одній, одну, однією, одною, одне, одно, одно, одні, одні, одних, одними
§ 70. Відмінювання кількісних числівників (п. 1, прим.): один, одного, одного, одного, одному, одному, одному, одним, однім, одна, однієї, одної, одній, одній, одну, однією, одною, одне, одно, одно, одні, одні, одних, одними