односельці
ОДНОСЕЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односелець, льця, ч .). Ті, які живуть або жили в одному селі з ким-небудь; мешканці того самого села. Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Вільде, Сестри.., 1958, 7); Тут у секреті біля мосту їх троє: Карнаух Маркіян, кулеметник ще з царської війни, Левко Цимбал, Яреськів односелець, і третій - Яресько (Гончар, II, 1959, 238).
односелець
ОДНОСЕЛЕЦЬ див. односельці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | односелець | односельці |
Родовий | односельця | односельців |
Давальний | односельцеві, односельцю | односельцям |
Знахідний | односельця | односельців |
Орудний | односельцем | односельцями |
Місцевий | на/у односельці | на/у односельцях |
Кличний | односельцю | односельці |