орочі
ОРОЧІ, ів, мн. (одн. ороч, а, ч. ). Невелика народність, що живе у Хабаровському краї РРФСР. Міке Амагачана справедливо вважали за найскупішого і найпожадливішого ороча на всім узбережжі Охотського моря (Багмут, Опов., 1959, 28).
ороч
ОРОЧ див. орочі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ороч | орочі |
Родовий | ороча | орочів |
Давальний | орочеві, орочу | орочам |
Знахідний | ороча | орочів |
Орудний | орочем | орочами |
Місцевий | на/у орочі, орочеві | на/у орочах |
Кличний | орочу | орочі |