осікати
ОСІКАТИ, аю, аєш, недок., ОСІКТИ, осічу, осічеш, док., перех. 1. розм., рідко. Те саме, що обсікати 1.
2. Різко зупиняти, переривати чиї-небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати. - Прохаю не втручатися більше в мої справи, - осікла вона мене, окидаючи спогорда всю постать мою сіро-зеленими очима (Л. Янов., І, 1959, 442); Матері не подобалось, що вони розмовляють якимись натяками та загадками, і, осікши дочку поглядом, вона звернулась до сина: - Ти ж, сину, хоч пиши частіше (Гончар, Тронка, 1963, 68).