півсела
ПІВСЕЛА, невідм., с. Половина села. З високого двору Сивашевого видко було півсела (Гр., II, 1963, 488); - Які ми куркулі, коли в нас німці та гайдамаки півсела спалили! (Довж., І, 1958, 156); // перен. Половина людей, що живе в селі. - Мій так само був на гуральні, як і ваш. Тоді півсела довелось би судити (Коцюб., II, 1955, 99); Я прибіг на пожежу, коли там було вже мало не півсела (Мур., Бук. повість, 1959, 130).