позаходити
ПОЗАХОДИТИ, ить, имо, ите, док. 1. Зайти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Гості позаходили до хати (Кобр., Вибр., 1954, 152); // розм. Проникнувши куди-небудь у багатьох місцях, викликати подразнення (про сіль, дим, холод і т. ін.). Я почав розтирати сльози кулачками і відчув, як в очі зайшла сіль, позаходила і у виразки на щоках (Панч, На калин. мості, 1965, 28).
@ Зашпори позаходили див. зашпори.
2. тільки 3 ос., перен., розм. Заслатися або наповнитися чим-небудь (звичайно про очі). Очі позаходили сльозами.