половоддя
ПОЛОВОДДЯ, я, с. , розм. Те саме, що повінь. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Стор., І, 1957, 108); [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер - царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов., Драми, 1958, 106); * Образно. [Борис:] Так ти силою хочеш зупинити половоддя-почуття? (Кроп., І, 1958, 395); * У порівн. Як половоддя - почуття крилаті, аж через вінця стін перелива (Голов., Близьке.., 1948, 120).