полтавчани
ПОЛТАВЧАНИ, чан, мн. (одн. полтавчанин, а, ч.; полтавчанка, и, ж. ). Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини. Полтавчани і херсонці, слобожанці і чернігівці, забравши те, що можна було забрати, перебиралися на Донбас (Чаб., За півгодини.., 1963, 17); Котляревський - полтавчанин з народження і дуже тривалий час мешканець свого рідного міста (Пит. походж. укр. мови, 1956, 11); Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Тют., Вир, 1964, 103).
полтавчанин
ПОЛТАВЧАНИН див. полтавчани.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полтавчанин | полтавчани |
Родовий | полтавчанина | полтавчан |
Давальний | полтавчанинові, полтавчанину | полтавчанам |
Знахідний | полтавчанина | полтавчан |
Орудний | полтавчанином | полтавчанами |
Місцевий | на/у полтавчанині, полтавчанинові | на/у полтавчанах |
Кличний | полтавчанине | полтавчани |