полюбувати
ПОЛЮБУВАТИ, ую, уєш, док., рідко, 1. перех. Те саме, що облюбувати. Пані полюбувала мої сани та й купила (Сл. Гр.).
2. перех. і неперех., ким, чим, на кого- що і без додатка. Те саме, що полюбуватися. - Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову, дознав би втіхи й розкоші сьогосвітньої, та гіркая твоя неволя буде! (Вовчок, І, 1955, 27); [ПрокіпСвиридович:] Сідайте ж, діти, рядком, а ми на вас полюбуємо ладком (Стар., Драм. тв., 1941, 334); Химченко ще трохи повештавсь по місту .. та полюбував, як цікаво перехожі дивляться на його [нього] (Крим., Вибр., 1965, 333).