похабний
ПОХАБНИЙ, а, е, розм., рідко. Непристойний, безсоромний. Упав [Андрюшка] і затих, не доспівавши похабного куплета (Мик., І, 1957, 294); // Який виражає безсоромність. Підспівують два голоси - чоловічий, хрипкий, прокурений,.. і жіночий, вискливий, розгнузданий, похабний (Тют., Вир, 1964, 383).