пришибати
ПРИШИБАТИ, аю, аєш, недок., ПРИШИБТИ, бу, беш і ПРИШИБНУТИ, ну, неш, док., перех., розм., рідко . 1. Вбивати або оглушати кого-небудь ударом чогось важкого. - Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом (Козл., Ю. Крук, 1957, 508).
2. перен . Спричинятися до стану приголомшеності, пригніченості. Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, - ..так журба пришибла (Барв., Опов.., 1902, 140); // Зменшувати силу якогось почуття, переживання. Страшна погроза смерті разом оглушила його, пришибла всі слабші почуття, немов морозом зварила душу (Фр., III, 1950, 347).