ПУСТОВЩИНА, и, ж., розм. Те саме, що пустище. Мали притулок [партизани] серед суворих сосен і тополь Фрісландії. Пустизни й пустовщини були їхньою тимчасовою домівкою (Загреб., Європа 45, 1959, 401); На пустовщині Батиєвої гори і познайомилась Оля з Олексієм (Сенч., На Бат. горі, 1960, 59).