розтопирювати
РОЗТОПИРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТОПИРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Широко розставляти в сторони. Розтопиривши крила й попригинавши ніжки, вони [голуби] безперестанку гойдалися (Мирний, І, 1949, 359); Розтопиривши рученята, підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19).