рондель
РОНДЕЛЬ, я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі одних і тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рондель | ронделі |
Родовий | ронделя | ронделів |
Давальний | ронделеві, ронделю | ронделям |
Знахідний | рондель | ронделі |
Орудний | ронделем | ронделями |
Місцевий | на/у ронделі | на/у ронделях |
Кличний | ронделю | ронделі |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рондель | рондлі |
Родовий | рондля | рондлів |
Давальний | рондлеві, рондлю | рондлям |
Знахідний | рондель | рондлі |
Орудний | рондлем | рондлями |
Місцевий | на/у рондлі | на/у рондлях |
Кличний | рондлю | рондлі |